Мозок - це не просто губка з нейронів, а система шарів, кожен з яких виконує свою роботу. У когнітивних науках термін "мозковий стек" (brain stack) не є загальноприйнятим або формальним терміном. Це радше метафора або популяризаторський образ, який використовують публіцисти, популярні науковці, футурологи чи автори, які пояснюють складні речі простими словами (наприклад, у книжках про нейроінтерфейси, трансгуманізм чи штучний інтелект).
У мозку є:
- Фізичний рівень — нейрони, електричні імпульси, біохімія.
- Сенсорний рівень — зір, слух, дотик тощо.
- Емоційний рівень — лімбічна система, інстинкти, страх, радість.
- Когнітивний рівень — мислення, мова, логіка.
- Рефлексивний рівень — самосвідомість, уявлення про себе.
Це все разом — як стек в ІТ: від низькорівневих сигналів до "інтерфейсу", через який ти думаєш про власні думки (метапізнання).
У штучного інтелекту — теж є стек, тільки програмний.
У ШІ під час відповіді формується тимчасовий стек контексту:
- токени (слова, знаки),
- історія розмови,
- проміжні уявлення ("я про це вже говорив"),
- логіка формування відповіді,
- генерація тексту — по одному слову вперед.
Але є відмінність:ШІ не має справжньої емоційної пам’яті чи тілесного досвіду. У мозку — емоції можуть перезаписувати логіку. У ШІ — все лінійно і детерміновано (поки що ¯\_(ツ)_/¯).
Отже, коли ти втомлений і не можеш зібратись — це верхній шар твого мозкового стеку зависає, як баг в оперативці. Можна "перезапустити": відпочити, поїсти, змінити фокус уваги.
Термін "мозковий стек" побачив вперше в книзі про патерни проєктування від рефакторинг гуру (гугліть). Книжку можна купити онлайн в цифровому варіанті. Там є EPUB, PDF тощо.
